×
Блог

Про головного архітектора

Світлана Тимків.

На першу зустріч із головним архітектором проекту з реставрації замку в Свіржі Євгеном Зигмундовичем Соболевським я поспішала, дуже хвилюючись, щоб не запізнитися через постійні львівські корки. Проте на мене чекав зовсім не строгий, а зібраний і веселий чоловік із жовтою папкою в руках, нашим знаком для зустрічі. У папці він приніс документи зі свого  архіву. Так почалося моє знайомство з історією реставрації замку Свірж, який понад двадцять п’ять років перебуває в стані гібернації, синхронно завмираючи на зимову сплячку зі своїми єдиними мешканцями — кажанами. 

У наступних розмовах у голосі архітектора дедалі виразніше вчувався жаль щодо незавершеної реконструкції. І хоча серед робіт Євгена Соболевського були такі великі проекти, як Львівський оперний театр чи Гранд-готель, були численні премії та визнання, саме незакінчені справи ятрять його душу найбільше. 

Фото проекту реставрації та пристосування паркової вежі в с. Свірж. Надано Євгеном Соболевським

Почалося все далекого 1977 року з конкурсного проекту, який молода команда з Інституту Урзахідпроектреставрації представила на всесоюзний конкурс, що його оголосила Спілка архітекторів. У середині 1970-х спілчани вирішили здійснити реконструкцію замку, щоб пристосувати його для Будинку творчості архітекторів. Творча інтелігенція, яка приїздила в такі заклади (а їх, на відміну від архітекторів, серед інших представників вільних професій — художників, журналістів кінематографістів — було чимало), отримувала належний рівень комфорту й легітимізоване право на народження нових ідей. Це були, за висловом Інни Мочарник осередки радянської богеми. Хоч традиція запрошувати митців у заміські будинки відома зі зламу століть, у радянський період вона набула нового забарвлення. Ішлося про офіційно визнане й закрите коло привілейованих людей із дозволеною межею свободи. Власне, статусність професії надавала зокрема й можливість отримати путівку в заміський будинок творчості. Сьогодні написано спогади, відомі персонажі й підбито підсумки тієї мистецької корпоративної субкультури. А єдиний в Україні будинок творчості архітекторів так і не дожив до свого відкриття… 

У 1970-х роках такий будинок функціонував у Прибалтиці, і Євген Зигмундович згадує, як із дружиною відвідували його в рамках робочої поїздки. За спогадами архітектора, будинок той був застарілий, проте атмосфера справила незабутнє враження.

Втілюючи найсучасніші рішення, один за одним поставали на папері дворівневі номери і творчі майстерні, ресторан і клуб, бібліотека і спортзал, вимощені довкола озера доріжки й тенісні корти — все, що могло надихати і сприяти творчій роботі. Проект передбачав проведення каналізації з очисними спорудами, що мали забезпечити потреби замку й села, окрему котельню з теплотрасою й електростанцію. Здійснювалося очищення озер і освітлення території парку, яке ввімкнули тільки один раз…

Інженерні рішення команди Соболевського досі забезпечують міцність конструктивних елементів. Це укріплення фундаментів і несучих конструкцій, перекриття даху й система водовідведення. За оцінкою  інженерів, потрібні незначні втручання, щоб відновити цю пам’ятку архітектури.

Новий час продиктує нове призначення приміщень, які свого часу були й оборонними мурами, і палацовими залами, і колгоспною конторою. І дуже хотілось би, щоб архітектор замку, який віддав понад 10 років на його реставрацію, побачив у його стінах життя і розвиток.


Євген Зигмундович Соболевський

Народився 10 липня 1943 р. в м. Бєломорськ Архангельської області (Росія).

Закінчив Архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту в 1970 р. Член спілки архітекторів України. Лауреат премії Ради Міністрів СРСР (1986 р.) Від 1999 року – Заслужений архітектор України, від 2007 – Почесний реставратор України. Очолював архітектурно-реставраційну майстерню, яка займалась такими об’єктами у Львові як: Театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької, Державна наукова бібліотека ім. В. Стефаника, Природознавчий музей, Будинок вчених, Будинок архітектора, Будинок Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Львівська ратуша, Будинок Облдержадміністрації, Гранд-готель, Гранд-клуб “Софія”, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Кафедральний собор Успіння Богородиці, Палац Потоцьких, Замок Свірж.

На більшості з цих об’єктів Євген Зигмундович був автором та головним архітектором проектів реставрації, реконструкції та пристосування.

Фото

Замок Свірж

Прокласти маршрут